сочинения по украинской литературе

Категориясочинения по украинской литературе

Трагедія сім’ї Катранників. Роман Василя Барки «Жовтий князь» одним з перших розповів людству про жахливу трагедію штучного голодо­мору, влаштованого сталінською тоталітарною системою на українській землі. Автор сам був свідком того, що пере­жила наша Батьківщина, на власні очі

читать далее

Образ Половчихи. «Шаланда в морі» – чи не найяскравіша і найколоритні- ша новела в романі Юрія Яновського «Вершники». Почина­ється вона, як дума, – в суворому, врочистому тоні. Це немов­би увертюра до героїчної драми. Читача відразу ж охоплює напруженість, передчуття боротьби: «Трамонтан дмухав

читать далее

«Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду». Жахливою сторінкою в історії України назавжди зали­шиться братовбивча громадянська війна. Заради примар­них ідеалів українець воював з українцем, а нерідко трап­лялося, що навіть брат міг безжально вбити свого рідного брата: вир

читать далее

Образ ката-чекіста. Трагічний постріл пролунав 13 травня 1933 року – ви­датний український письменник Микола Хвильовий по­ставив останню крапку у своїй долі. Не міг пережити жах­ливу суперечність між своїми романтичними уявленнями про «світле майбутнє», яке принесе революція, і реальною дійсністю,

читать далее

Громадянська війна в український новелі 1920—1930 років. Війна в межах однієї країни, коли вбивають один одного люди, що належать до однієї нації. В той час, як різні класи ведуть боротьбу за владу, землю заливає кров. Дехто вмирає в битві з ворожою армією, а дехто – від кулі чекіста за те, що не хоче змінити своїх переконань.

читать далее

Акорди богатирської героїки. Вершиною творчості Григорія Тютюнника є роман «Вир» – широке епічне полотно, якому судилося відкри­ти безмежне багатство людських характерів і доль. Двтор намислив створити епопею у трьох або чотирьох частинах, провести своїх героїв через складні життєві перипетії,

читать далее

Ідея безсмертя народу. Більше ніж півстоліття вже минуло після Великої Вітчизняної війни… І ніколи не загояться рани в серцях і душах учасників жорстокої битви за право жити, люби­ти, надіятися і вірити. Ми схиляємося перед мужністю лю­дей, які пройшлі через те страшне пекло.

читать далее

Образ України в поезії Василя Стуса. Василь Стус передчував, що попереду в нього тернистий шлях, але від своєї долі він не прагнув сховатися. Якось він сказав: «Я просто інакше вже не можу! І жити не можу спокій­но і не зможу! Я знаю, що за мною одного разу прийдуть, знаю свою долю, але я почуваю,

читать далее