Протиставлення лихові війни щастя і краси мирного часу. Багато часу минуло з тої пори, як закінчилася війна. Але чутливу душу Платона Воронька Протиставлення лихові війни щастя і краси мирного часу (за поезією «Люблю я ліс») ще хвилюють жахливі спомини. Поет знову звертається до тих кривавих днів і ночей.

У поезії «Люблю я ліс» П. Воронько згадує, як цей «дрімотний ліс» приніс партизанові «жаданий захист і спочинок». У цьому лісі кожне дерево є свідком героїчного подвигу партизанів.

У вірші Воронька виникає мотив зв’язку між воєнними та мирними часами, між поколіннями:

Оці незаймані ліси,

Красу новій землі нестимуть

У вік найвищої краси,

У вік без воєн,

Без крові,

Сліз.

На думку поета, мир настає для того, щоб продовжуватись вічно. Війна не повинна більше порушувати гармонію всесвіту.